07 Сер

Психологічна реабілітація для учасників АТО

В переліку санаторіїв , які надають можливість проходження психологічної реабілітації для учасників бойових дій від тепер з”явилися ще два заклади, якізнаходяться біля моря :

Санаторій “Орізонт” Одеська область, Білгородський район, смт. Сергіївка, тел 05049530001 ,0997771515
Дати заїздів:
05.10.2018
14.10.2018
23.10.2018
01.11.2018
10.11.2018

Санаторій Борисфен, м. Очаків, Миколаївська область,  тел  (05154) 3-72-91; (05154) 3-71-47,
Дата заїздів:
починаючи з 14 серпня.

За більш детальною інформацією звертатись до органів соціального захисту населення, так як перелік санаторіїв може доповнюватись, а дата заїздів коригуватись відповідно до наявності вільних місць.
Проходження психологічної реабілітації не потребує медичного направлення, проїзд компенсується згідно придбаних квитів.
Також даний вид реабілітації доступний для інвалідів війни, що може бути альтернативою санаторно-курортному лікуванню, путівками на яке згідно розпорядження КМУ повинно забезпечувати МО у відомчих закладах.

14 Чер

Інформаційні картки надання послуг щодо соціального захисту учасників антитерористичної операції та членів їх сімей

Міністерством соціальної політики розроблені картки, які місять роз’яснення щодо  отримання пільг та послуг для учасників бойових дій та членів їх сімей.
Зокрема, картки згруповані за такими розділами :

  • Психологічна реабілітація учасників антитерористичної операції,
  • протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції виробами підвищеної функціональності за технологіями виготовлення, які відсутні в Україні,
  • виплата грошової компенсації учаснику антитерористичної операції за належне для отримання жиле приміщення.
  • Забезпечення автомобілями учасників антитерористичної операції, яким встановлена інвалідність.
  • Надання державної підтримки для будівництва (придбання) доступного житла.
  • Протезування (ортезування) учасника АТО виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями в Україні.
  • Санаторно-курортне лікування учасників антитерористичної операції.
  • Соціальна та професійна адаптація учасників антитерористичної операції.
  • Забезпечення участника АТО технічними та іншими засобами реабілітації в Україні.

    Переглянути дану інформацію можна за посиланням :
    https://www.msp.gov.ua/news/14750.html

16 Лис

ОХОРОНА ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я В УМОВАХ ВІЙНИ

Інститут Борден, що входить до штабу головного хірурга армії США, залучив АУМФ до перекладу їхніх медичних підручників. Ми надзвичайно їм вдячні. Наш поточний проект – українська версія  підручника Охорона психічного здоров’я в умовах війни (2011) (Україномовне видання 2013).

Це розширене видання містить інформацію про усі види психічного здоров’я військових, включаючи травматичне ушкодження мозку, розлад посттравматичного стресу, бойовий та операційний контроль напруження, підготовка стійкості та інші запобігаючі заходи, управління болем, горе, сімейну динаміку, реабілітаційну та трудову терапію, медикаменти, запобігання самогубству, судову психіатрію, допомогу ув’язненим, наркоманію, розлади харчування, етику і роль військових психологів та священників, а також удосконалення військової політики та практики у середовищі охорони психічного здоров’я.

Протягом останніх 20 років внесені суттєві зміни та доповнення до класифікації, діагностики та методів лікування травматичних і посттравматичних стресових розладів у військовослужбовців, які повернулися із зони проведення бойових дій. Темп цих змін пришвидшився у результаті воєн в Афганістані (2001р.) та Іраку (2003р.), що призвело до збільшення кількості розладів психічного здоров’я у військовослужбовців та негативно вплинуло на їхні  родини.

Ця нова книга є чудовим ресурсом для надання найякіснішої та благодійної допомоги медичними працівниками чоловікам та жінкам у формі та їхнім сім’ям і близьким. Ця книга для кожного, хто спотикається з військовими, які прагнуть впоратися з емоційним стресом та психічною травмою, нанесеними війною, хворобою або просто потребують нашої психологічної підтримки та допомоги. Навчальне видання Охорона психічного здоров’я в умовах війни (2011р.) українською мовою, яке готує до публікації видавництво «Наш Формат», буде розповсюджене безкоштовно серед психіатрів, психологів та психотерапевтів. Також видання можна буде безкоштовно завантажити з сайту як англійською, так і українською мовами. Ми очікуємо, що ця книга стане в нагоді не лише для психологів та психіатрів з метою застосування відповідних стандартів та сучасних методів в охороні психічного здоров’я, а також буде корисною сім’ям, чиїм покликанням є забезпечення належної підтримки у відновленні психічного здоров’я своїх близьких. Ця праця наголошує на важливості кваліфікованого піклування про солдатів під час переходу від військової служби до цивільного життя, що засноване на навчанні та реабілітації, а також повному відновленні після посттравматичних стресових розладів (ПТСР).

Завантажити книгу, та отримати більш детальну інформацію за посиланням  http://www.aumf.net 

16 Лис

Для учасників АТО, внутрішньо переміщених осіб запрацював проект «Давай поговоримо»

Від 1 жовтня всі, хто потребує психологічної допомоги, можуть скористатися можливістю вирішити свої проблеми анонімно і безкоштовно. Для цього потрібно лише долучитися до проекту «Давай поговоримо», зареєструвавшись на сайті www.ipso-care.com. Основна цільова група — внутрішньо переміщені особи, учасники антитерористичної операції, члени їхніх родин та всі, хто постраждав від воєнних дій.

Ідея створити таку платформу виникла ще 2014 року. Тоді, після подій на Майдані, анексії Криму та початку антитерористичної операції на Сході України, для української спільноти фахівців із психосоціальної допомоги стало очевидним, що психологічна реабілітація постраждалих від воєнних дій — робота не одного року.

— У липні 2014-го, — розповідає керівник медико-психологічного центру Буковинського державного медичного університету та один із консультантів проекту Олександр Поліщук, — Україну відвідала Інге Міссмаль, керівник громадської організації IPSO. Тоді вона потрапила на інтенсив, який щороку проводять медичні психологи із профільних вишів України, де й поділилася своєю методикою надання психологічної допомоги. Уже в той час ми всі розуміли, що методика Міссмаль є дієвою і нам варто застосовувати її в Україні, де проблема посттравматичних стресових розладів тільки набирала обертів.

Варто зазначити, що Інге Міссмаль — дипломований психоаналітик із Німеччини, працювала радником міністра охорони здоров’я в Афганістані й практично з нуля створила там психологічну службу. Її підхід передбачає короткотривалу терапію осіб, що перебувають (або перебували) у кризовій ситуації, та сприяє розвитку внутрішнього ресурсу людини. Саме створена нею інтерпсихосоціальна організація IPSO стала платформою для проекту Let’s talk.

Психологічні онлайн-консультації «Давай поговоримо» — це від 3 до 8 зустрічей на кшталт скайп-спілкування, спрямованих на вирішення однієї конкретної проблеми. У команді консультантів — 30 українських фахівців (психологи, психіатри і психотерапевти), підготовкою яких пані Інге керувала особисто.

— Наші фахівці, — продовжує Олександр Поліщук, — допомагають усунути певну практичну проблему, з якою стикається людина в повсякденному житті. Для учасників АТО це насамперед негаразди у стосунках із рідними, близькими та соціумом. Беруться до уваги обставини, досвід переживання травми, конкретна життєва ситуація, тобто те, що відбувається навколо. Застосовуємо в роботі метод психоедукації, тобто розповідаємо про психічне здоров’я, психологічні негаразди та їхні наслідки для особистості. До речі, всі наші фахівці мають профільну освіту та практичний досвід роботи.

Важливою стороною ініціативи є цілковита анонімність. Для реєстрації необхідна лише актуальна електронна адреса. Більше жодних даних не потрібно. Платформа Ipso-care встановлює безпосереднє спілкування між сторонами (консультантом і клієнтом). Під час з’єднання відео- та аудіострими передаються безпосередньо між двома браузерами (комп’ютер-комп’ютер). За бажанням особа, яка звернулася по допомогу, може відвернути камеру, аби консультант не бачив обличчя. Допомога надається українською та російською мовами.

Джерело : na.mil.gov.ua

02 Лис

Вебінар «Самодопомога при стресі та ПТСР»

Стрес… психологічна травма… посттравматичний стресовий розлад…
За останні 3 роки значення цих слів відчули мільйони українців.
Учасники Майдану, переселенці Криму та Донбасу, учасники бойових дій на Сході країни — добровольці, військові, волонтери, члени їх сімей, медики, соціальні працівники, інші соціально активні громадяни, що надають допомогу ветеранам і постраждалим.

Не завжди при виникненні психологічних проблем люди звертаються до спеціалістів
Все, що пов’язане з «психо»  в нашому пострадянському суспільстві викликає певний небезпідставний острах — примусове психіатричне лікування та використання закритих психіатричних закладів в боротьбі з супротивниками Радянської влади, презумпція невиліковності психіатричний розладів і пов’язані з цим професійні обмеження мотивують людей приховувати свої проблеми від оточуючих і знищує бажання звернутись до спеціаліста.

Як допомогти собі і своїм близьким?
Як запобігти розвитку стресових розладів?
Як полегшити протікання та повернення до нормального життя?

Вирішенню цих питань присвячується вебінар та тренінг «Самодопомога при стресі та ПТСР»

Для кого
— військових, волонтерів — всіх, хто так чи інакше приймає участь в бойових діях на сході України,
— ветеранів бойових дій,
— членів їх сімей
— психологів
— соціальних працівників
— всіх, хто вважає, що йому буде корисним навчитись допомагати собі в кризових ситуаціях.

Ведучий
Олександр Литвинов — практичний психолог, тренер
— психолог-волонтер самостійно та через ГО»Ліга офіцерів», ГО»ПКС»
— учасник БД в Афганістані, миротворчої місії ООН в Анголі

Вебінар відбудеться — 5 листопада 2016 р. о 18:00

Для участі введіть своє ім’я та E-mail в форму реєстрації за адресою : http://psyhelp.beyourself.com.ua/vebinary-v-zapisi/vebinar-samodopomoga-pri-stresi-ta-ptsr/
В день проведення вебінару Ви отримаєте посилання та інструкцію для входу на майданчик проведення вебінару.

Джерело: http://psyhelp.beyourself.com.ua/.

31 Бер

Поради психологів родинам учасників АТО

Учасник АТО повернувся додому. Не спить, дратується, часто зривається…Що робити?

Психологи просять запам’ятати наступні ПРАВИЛА:

  1. Поки боєць перебуває в зоні АТО, не розповідайте йому про свої страхи і тривоги, не плачте в трубку.Людина в зоні бойових дій живе на межі своїх можливостей. Якщо у бійця не буде впевненості, що вдома все добре, — він не зможе ефективно виконувати бойові завдання.Дайте йому зрозуміти, що вдома на нього дуже чекають, за нього переживають, його люблять і знають, що він повернеться живий, здоровий, із перемогою.
  1. Переживання в сім’ях бійців неминучі, але градус хвилювання можна знизити.Обмежте собі доступ до ЗМІ і захистіть себе від повідомлень “все пропало, всіх зливають”. Є зв’язок з вашим сином/чоловіком/братом — з ним все добре. На все інше краще не звертати уваги.
  1. Вільний час варто витратити не на телевізор, а на якусь волонтерську діяльність. Наприклад, у госпіталі.Займайте свій час і думки роботою на перемогу. Не можна давати собі можливість лінуватися. З ліні і часу на вільну філософію на політичні теми нічого доброго не вийде. Краще перейдіть від слів до практики. Із маленьких вчинків окремих людей складається загальний настрій сім’ї, вулиці, міста і країни.
  1. Найскладніше у поточній ситуації матерям військових — вони часто на межі відчаю. Вкрай важливо, щоб поряд була людина морально сильніша, здатна контролювати емоції.
  1. Приготуйтеся, що боєць, який повернувся із зони бойових дій, — це вже інша людина, яка отримала унікальний досвід. Його потрібно прийняти разом з новими поглядами, знайомствами, проблемами, страхами і, можливо, проявами агресії. Повернення до мирного життя може затягнутися, але без любові, турботи, тепла і найголовніше — прийняття сім’ї воно стане практично неможливим.
  1. Пам’ятайте: людина, що пройшла війну, стала набагато більш сильнішою, мудрішою і досвідченішою. Він повернувся. Живий. Повернувся саме до вас.Все інше — труднощі, які можна пережити, якщо ви націлені прожити з людиною щасливе життя.
  1. Не відгороджуйтеся. Якщо боєць залишається сам на сам зі своїми спогадами, виникає внутрішній конфлікт, який буде лише посилюватися. Виходів із конфлікту може виявитися багато, та всі вони будуть деструктивними для особистості і соціуму.
  1. Слухайте його.Це важливо. Боєць повинен зрозуміти, що поряд людина, яка прийме його будь-яким. Що він потрібен. Багато хто закривається в собі, якщо бачить: дружина відкидає його новий досвід, не хоче чути про вбивства і кров. Але він-то цього не може забути, а поділитися йому більше ні з ким. Це може спровокувати серйозні проблеми з психікою. Дім повинен стати для нього місцем, де можна розслабитись і розкритися.
  1. Забороніть собі ображатися. Не можна будувати здогади типу “він зі мною не говорить, тому що …” Не можна почуватися жертвою. Людина була в ситуації, де все по-справжньому. У зоні бойових дій немає дипломатії, до якої ми звикли у повсякденному житті: там щось не скажи, тут посміхнися, умовності збережи, так не зроби. Боєць налаштований категорично, він так звик. Через це можуть виникати конфлікти.
  1. Щоб чоловік швидше адаптувався, залучайте його активніше у повсякденне життя. Він має бачити: він тут потрібен і не є тягарем. В іншому разі у свідомості бійців виникає розлом: там він герой, а тут дружина робить усе сама, щоб він начебто відпочив. Не “жалійте” його, втягуйте у побутові дрібниці.
  1. Якщо немає різко агресивних форм поведінки, не можна відгороджувати дітей від батька. Дитина — це додаткова ниточка, яка прив’язує бійця до реального життя. Діти розуміють більше, ніж вам здається. Їхня чуйність і співпереживання можуть стати для батька рятівними.
  1. Якщо йому починають снитися кошмари — зверніться до психотерапевта або психолога. Приклад: боєць повернувся додому без видимих фізичних ушкоджень. Однак, коли дружина вимикала світло й вони лягали спати, йому здавалося, що поруч сепаратист, який може його задушити. Він починав захищатися. Ситуацію врятувала порада психолога залишати увімкненим нічник. Людина прокидається від кошмару, бачить, що вдома, життю нічого не загрожує, жодних сепаратистів немає — поруч кохана дружина.
  1. Нерідко учасники бойових дій кажуть, що пропадає сексуальний потяг і з’являється агресивний настрій. З цим можна впоратися.Підходьте до чоловіка збоку, при цьому говоріть щось лагідним голосом. Погладжуйте йому спину і плечі, ніжно обіймайте. Його потрібно привчати, що вся небезпека минула і удару в спину не буде.
  1. Якщо чоловік не виносить фізичних контактів у принципі — приготуйтеся до того, щоб день за днем, можливо — тиждень за тижнем налагоджувати контакт. Згадайте, як годували в парку білочку. Ви простягуєте їй руку з горіхами і чекаєте, поки вона не зрозуміє, що ви бажаєте їй добра — хочете погодувати її саме зі своєї руки. З людиною механізм той самий. Дайте чоловікові зрозуміти, що він може прийти до вас у будь-який момент. Ось ваша рука, ви поруч і будете чекати стільки, скільки потрібно.
  2. Буває, що людина довго мовчить, але в якийсь момент зривається і починає трощити все навколо. Намагайтеся прибрати всі колючо-ріжучі предмети, щоб вони не потрапили під руку, обмежте перебування людини на кухні. Зацікавте її більшість часу проводити в інших приміщеннях.
  1. При проявах агресії на словах — говоріть із людиною спокійно. Так, усередині все закипить, але піддаватися на цю агресію не можна. Своєю поведінкою, інтонацією і реакцією дайте зрозуміти, що ви усвідомлюєте, як йому важко. Або що вам складно це зрозуміти, але від того, що на вас кричать, зрозуміліше не стає.
  1. Агресія рідко виникає в колі сім’ї. Здебільшого у компаніях — хтось сказав зайве слово, неправильно зрозумів, не так подивився. Якщо ваш чоловік/брат/друг починає заводитися — разом із друзями виведіть його з зони ризику. Оберігайте його від людей, які можуть спровокувати його на конфлікт.
  1. Якщо прояви агресії супроводжує зловживання алкоголем — негайно зверніться до фахівців. Спиртне гарантує непередбачуваність у будь-якому стані.
  1. Якщо людина приїхала із зони АТО напідпитку, не тверезіє кілька днів і це не властива для неї поведінка — відразу звертайтеся до нарколога чи психотерапевта. Коли у людини виникає абстинентний синдром (похмілля) — це залежність. На наступній стадії похмілля не з’явиться — тобто організм уже не пручається, людині потрібно кілька грамів алкоголю, щоб прийти у стан ейфорії. Це вже не побутовий алкоголізм, це залежність, яку треба лікувати терапевтично. Те саме з залежністю від легких наркотиків — це мають лікувати фахівці.
  1. Багато бійців АТО скаржаться на болі у спині. Носіння бронежилета і тривалі переміщення на бронетехніці можуть призвести до проблем із хребтом. Хай чоловік пройде обстеження. Якщо фізичних розладів не виявили, то травма є психосоматичною. Потрібні розслаблюючі масажі, фізіотерапевтичні процедури, плавання, гімнастика.
  1. Якщо боєць не хоче йти до психолога або психотерапевта, хоча потребує їхньої допомоги, то фахівець сам має прийти до нього. Знайдіть спосіб, аби у вашому колі спілкування з’явилась людина, що встановить довірчі взаємини з бійцем і допоможе йому усвідомити деякі моменти в його поведінці.
  1. Якщо людина не хоче йти до психолога, але готова йти на сповідь до духівника — йдіть до церкви. В окопах атеїстів немає.

Джерело: http://life-after-ato.com.ua/

 

06 Гру

Психологічну професійну допомогу можна отримати у координаторів громадської організації «Українська асоціація фахівців з подолання наслідків психотравмуючих подій» в Чернівецькій області.

Контакти координаторів громадської організації в Чернівецькій області:
Читати далі