09 Чер

Чернівці проводять конкурс на кращий проект пам’ятника Героям АТО

Відкритий конкурс на кращу проектну пропозицію пам’ятника учасникам антитерористичної операції в комплексі з формуванням площі на перехресті вулиць Небесної Сотні – Комарова Володимира – Воробкевича Сидора оголосив департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради. Про це повідомила головний архітектор міста Наталія Хілько. Основне завдання Конкурсу: знайти форму художнього та архітектурно-просторового відображення подій, що відбуваються на Сході України, героїзму військовослужбовців – учасників антитерористичної операції, вшанування пам’яті загиблих воїнів. Учасники конкурсу мають також проаналізувати існуюче середовище і запропонувати містобудівне та урбаністичне рішення формування нової загальноміської площі.

Тож запрошують архітекторів взяти участь у конкурсі і заохочують грошима. Для того, аби зробити пам’ятник оригінальним, готові навіть перебудувати вулицю.

Преміальний фонд Конкурсу становить 50000 (п’ятдесят тисяч) гривень і поділяється на три заохочувальні премії:

  • Перша заохочувальна премія – 25000 гривень.
  • Друга заохочувальна премія – 16000 гривень.
  • Третя заохочувальна премія – 9000 гривень.

Переможця конкурсу визначатиме журі, до складу якого увійшли архітектори, скульптори, проектувальники, урбаністи та представники громадських організацій учасників АТО.

Конкурсні проекти приймаються до 11 серпня 2017 року в департаменті містобудівного комплексу та земельних відносин за адресою: м. Чернівці, вул. Б.Хмельницького, 64-А (кабінет 306).

07 Чер

Інформація про оздоровлення та відпочинок дітей учасників АТО

Відповідно до статті 24 Закону України „Про оздоровлення та відпочинок дітей” оздоровлення та відпочинок дітей осіб, визнаних учасниками бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, дітей, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції, дітей, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, інших джерел. До дитячих закладів оздоровлення та відпочинку направляються діти у віці від 7 до 18 років. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 № 734 „Про затвердження Порядку направлення дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету” (зі змінами), дитина пільгової категорії має право на безоплатне та пільгове забезпечення за рахунок коштів державного бюджету путівкою до дитячого закладу оздоровлення один раз на рік за умови, що така путівка не надавалась їй у поточному році за рахунок коштів місцевих бюджетів.
В цьому році  діти учасників бойових дій мають можливість пройти оздоровлення  на базі ДП УДЦ „Молода гвардія” що знаходиться в Одесі та МДЦ “Артек” який розташований  біля Києва . Путівки до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку можуть надаватися безоплатно(для дітей з родин загиблих Героїв),  або з частковою оплатою у розмірі 20, 30 чи 50 відсотків вартості путівки, яка сплачується за рахунок батьків (осіб, які їх замінюють) або інших джерел, не заборонених законодавством. Підбір та направлення дітей до  дитячих закладів оздоровлення та відпочинку здійснюється структурними підрозділами обласних, міських державних адміністрацій, до компетенції яких відноситься питання організації оздоровлення та відпочинку дітей ( Для Чернівецької області це відділи у справах сім’ї та молоді за місцем проживання та отримання пільг).
Для отримання путівки до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку батьками подаються до структурних підрозділів наступні документи:
копія свідоцтва про народження дитини; копія документа, який підтверджує належність дитини до пільгової категорії;
форма первинної облікової документації № 079/о „Медична довідка на дитину, яка від’їжджає в дитячий заклад оздоровлення та відпочинку”.
Також в Чернівецькій області діти учасників бойових дій мають право безкоштовно відпочити в таких таборах :
“Вогник Буковини” Валя Кузьмин Глибоцького району ;
“Зелені Пагорби” село Виженка Вижницького району ;
“Вербиченька” село Давидівці Сторожинецького району ;
“Дністер плюс” м. Заставна.

25 Тра

Прийнято закон, який змусить керівників підприємств вручати повістки

Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України« Про військовий обов’язок і військову службу »(законопроект № 2985).

На виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, керівників підприємств, установ і організацій, в тому числі навчальних закладів, незалежно від підпорядкування і форм власності, покладено обов’язок на вимогу військових комісаріатів сповіщати призовників і військовозобов’язаних про їх виклик у військові комісаріати.

Військовозобов’язані і призовники зобов’язані своєчасно прибути за викликом до військових комісаріатів.

Закон прийнятий з поправкою, згідно з якою, відповідальність за невиконання припису про явку призовник несе персонально — керівники підприємств не зобов’язані забезпечувати своєчасне прибуття за повісткою.

Джерело : http://cdu-ato.com.ua/

19 Тра

Система привілеїв та пільг для резервістів під час проходження військових зборів.

Резервісту компенсується:
 –   середньомісячна заробітна плата за той час, що він перебував у військовій частині  ( не менше 3200)  ;
 –   гроші за проїзд до військової частини та в зворотньому напрямку ( або забезпечується його доставка військовим комісаріатом до місця проведення зборів та у зворотньому напрямку) .
Резервісту виплачується:
  в залежності від військового звання одноразове грошове заохочення за підсумками року ( тим хто виконав програму зборів) від 1600 до 3100 грн;
  грошова виплата за 30 днів підготовки : від 2400 до 3200;
  добові за 30 днів перебування у військовій частині від 180 до 450 грн;
  одним прожитковий мінімум на місяць тим, які на день зборів не працюють;

Резервісту на весь період виконання обов’язків служби у військовому резерві( час проведення зборів) гарантується :
збереження робочого місця ;
державне страхування,безкоштовне медичне забезпечення.

Під час проходження зборів резервісти мають право в добровільному порядку  укласти контракт на проходження служби в Збройних Силах України у військовій частині за їх вибором.

 

17 Тра

До 2020 року кількість оперативного резерву Збройних Сил України першої черги має зрости до 130 тисяч осіб

В рамках реалізації п’ятої стратегічної цілі Державної програми розвитку Збройних Сил України до 2020 року кількість оперативного резерву першої черги має зрости до 130 тисяч осіб.

Про це у вівторок 16 травня представникам преси під час брифінгу розповів заступник начальника Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України полковник Сергій Масловський.

«Сьогодні ми маємо вже понад 100 тисяч в оперативному резерві першої черги. Це ті люди, які підписали контракти і проходять службу в резерві. В особливий період до цього резерву також зараховуються всі, хто відслужив в АТО. На кінець 2020 року планується довести цей найбільш боєздатний склад резерву до 130 тисяч», — зауважив полковник Сергій Масловський.

Він нагадав, що структура резерву Збройних Сил чітко визначена постановою Кабінету міністрів України і поділяється на оперативний резерв першої та другої черги, і мобілізаційний резерв.

«Основні завдання, які стоять перед нами — це створення достатньої мотивації громадян для проходження військової служби. Це дозволить нам у 2020 році вийти на показник до 80 відсотків військовослужбовців за контрактом. Решта у цьому співвідношенні — це військовослужбовці строкової служби, які не залучаються до виконання бойових завдань, але водночас є важливим елементом накопичення навченого військового резерву», — сказав заступник начальника Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України.

Відповідаючи на запитання журналістів, він нагадав, що офіцери запасу, у тому числі випускники військових кафедр цивільних ВУЗів, є військовозобов’язаними і входять до оперативного резерву другої черги. Вони можуть призиватися для комплектування військових частин стратегічного резерву, а також направлятися в частини територіальної оборони, яка наразі інтенсивно розвивається.

«Є відповідне рішення, найближчим часом розпочнеться призов офіцерів запасу. Це ті офіцери, які отримали офіцерські звання, закінчивши відповідні кафедри військової підготовки. Вони перебувають в запасі, і зараз якраз особливий період, коли вони потрібні. Вони будуть проходити службу офіцерів запасу за призовом, такий вид служби є, і це питання чітко врегульовано», — сказав полковник Сергій Масловський.

Представник Генерального штабу Збройних Сил України нагадав, що за рішенням вищого військового керівництва Збройних Сил офіцери запасу, які будуть призвані на службу, можуть направлятися в райони проведення АТО лише у добровільному порядку.

Управління зв’язків з громадськістю Збройних Сил України

17 Тра

ЯК СКОРИСТАТИСЯ УЧАСНИКУ АТО МОЖЛИВІСТЮ САНАТОРНО-КУРОРТНОГО ЛІКУВАННЯ ЗА НОВИМИ ПРАВИЛАМИ.

Держава гарантує учасникам бойових дій та інвалідам війни право на безоплатне санаторно-курортне лікування, яке закріплено у ст. 4 закону “Про реабілітацію інвалідів в Україні”; ст. 12-16 закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; п. 3 ст. 11 закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

ЯК ОТРИМАТИ ПУТІВКУ?
Згідно постанови КМУ від 31 березня 2015 року № 200 для одержання путівки особа повинна перебувати на обліку в органах соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання.
Щоб стати на облік необхідно подати заяву, медичну довідку лікувальної установи за формою №070/о, копію посвідчення УБД або інваліда війни, копію військового квитка (за наявності) та копію документа, що підтверджує безпосереднє залучення особи до виконання завдань в районах проведення АТО.

ЯК МОЖНА ОБРАТИ САНАТОРІЙ?
У березні 2017 року були затверджені зміни в системі забезпечення санаторно-курортними путівками УБД та інвалідів війни.
Згідно Постанови КМУ №110 від 1 березня 2017 року (учасники АТО отримали право вибирати заклад санаторно-курортного лікування самостійно.
Якщо обраний заклад відповідає вимогам, встановленим постановою та готовий прийняти учасника АТО, то між органом соцзахисту, особою та адміністрацією санаторію укладається тристоронній договір про отримання путівки та надання лікування.
Дізнатися про санаторії, до яких надаються путівки можна звернувшись до органів соцзахисту, де працівники зобов’язані ознайомити учасника АТО з переліком санаторно-курортних закладів, можливостей лікування, умовами проживання та харчування, вартістю путівки.
Після отримання необхідної інформації особа має 10 днів на те, щоб визначитися з вибором санаторію.
Основною законною підставою для відмови може бути відсутність у закладі санаторно-курортного лікування належних умов відповідно до діагнозу особи. В такому випадку орган соцзахисту має запропонувати інший санаторій.
Гранична вартість путівки, на яку можуть розраховувати учасники АТО при виборі санаторію визначається щороку Мінсоцполітики за погодженням з Мінфіном. На сьогодні затвердженого наказу ще немає. За попередніми розрахунками гранична вартість путівки для учасника АТО у 2017 році буде в межах 6300 грн на одну особу.

ЯК ПРОВОДИТЬСЯ ВІДБІР САНАТОРІЇВ, В ЯКИХ МОЖНА ПРОЙТИ ЛІКУВАННЯ?
Згідно постанови для включення до переліку закладів, які можуть приймати учасників бойових дій санаторно-курортний заклад повинен подати до органу соцзахисту наступні документи:
– підтвердження про наявність ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики та присвоєння вищої або першої акредитаційної категорії,
– гарантійний лист про згоду на лікування за відповідним профілем осіб (із зазначенням дати заїзду щодо кожної особи) та про готовність до укладення угоди,
– інформацію про умови проживання,
– інформацію про умови харчування,
– перелік процедур, що можуть надаватись особі під час санаторно-курортного лікування відповідно до медичних рекомендацій
– інформацію про вартість путівки.
Надання путівки учаснику АТО оформлюється шляхом укладання тристороннього договору між органом соцзахисту, особою та адміністрацією обраного санаторію. Органи соціального захисту населення та особи укладають договір у трьох примірниках.

ПЕРЕБУВАННЯ В САНАТОРІЇ
Термін перебування в санаторії складає 18-21 день. У базову вартість путівки, яку покриває держава, входить перелік послуг, визначений наказом Мінсоцполітики.
На сьогодні відповідний наказ ще не затверджений.
В путівку має бути включене проживання, триразове харчування, лікувально-діагностичні процедури. Перелік послуг може різнитися залежно від санаторію.
За бажанням особи, їй можуть бути надані додаткові послуги за умови додаткової оплати послуг за рахунок власних коштів. Орієнтовний перелік платних послуг − басейн, сауна, заняття в спортзалі тощо.
Після закінчення санаторно-курортного лікування, при виписці з санаторію потрібно не забути отримати талон від путівки. Цей документ передається до органу соцзахисту і є підтвердженням отримання послуг, що є необхідним для проведення розрахунку з санаторієм.

ОПЛАТА ПУТІВКИ
Виконання постанови КМУ №110 забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Санаторно-курортне лікування учасників АТО здійснюється в межах бюджетної програми “Заходи із психологічної реабілітації, соціальної та професійної адаптації учасників АТО та забезпечення постраждалих учасників АТО санаторно-курортним лікуванням”.
Видатки з держбюджету у 2017 році за програмою становлять 107,6 млн гривень, з них 22,4 млн безпосередньо ідуть на санаторно-курортне лікування.
Забезпечення путівками здійснюється в межах виділених коштів. Кошти виділяються пропорційно до кількості осіб, що перебувають на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням.
Тобто кошти на путівки перераховуються до органу соцзахисту відповідно до потреби в забезпеченні путівками. Якщо черга на путівки в районі більша, то і коштів орган соцзахисту отримає більше.
Для отримання коштів за путівку санаторно-курортний заклад, після надання особам послуг лікування, подає органу соцзахисту акт наданих послуг та документ щодо проведення розрахунків згідно з умовами договору.
У разі дострокового вибуття особи із санаторно-курортного закладу орган соцзахисту здійснює відшкодування вартості лише використаної частини путівки.
Оплата путівок здійснюється органом соцзахисту шляхом безготівкового перерахування коштів санаторно-курортному закладу за надані послуги відповідно до укладеного договору.
Оскільки, оплата путівки проводиться лише після того, як особа пройшла повний курс лікування, є можливість відмовитися від лікування в разі надання неякісних послуг та обрати собі інший санаторій. Таке нововведення однозначно є стимулом для санаторних закладів для покращення умов та надання послуг належної якості.

27 Кві

Квартири для воїнів: як отримати житло учаснику АТО.

10 квітня набрав чинності закон № 1954-VIII (реєстраційний номер 4550), який запроваджує програму державної допомоги на придбання (побудову) житла для учасників АТО і переселенців.

Законом прописаний принцип 50 на 50 – учасник програми сплачує половину вартості нерухомого майна, а іншу частину бере на себе держава.

Законопроект мав широку підтримку серед військовослужбовців. Багато ветеранів війни вбачали у ньому чи не єдине вирішення житлової проблеми.

То яким же чином можна взяти участь у програмі співфінансування житла? І які при цьому можуть виникнути ризики?

ПІДГОТУЙТЕ ДОКУМЕНТИ

Запроваджений механізм 50/50 не є новою державною житловою програмою.

Закон № 1954-VIII вніс зміни до статті 4 чинного закону “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва”, якою передбачено можливість для всіх громадян України взяти участь у програмі за принципом 70% вартості житла вносить учасник програми, 30% – держава.

Таким чином, у межах цієї програми для учасників АТО і внутрішньо переміщених осіб закон № 1954-VIII передбачив більш сприятливі (пільгові) умови у порівнянні з іншими громадянами.

Тому процедура участі у програмі 50/50 є такою ж як і для 70/30, що визначена у постанові Кабміну від 11 лютого 2009 року.

По-перше, для участі у програмі необхідно перебувати на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов (квартирний облік), про що отримати довідку про перебування на такому обліку у виконавчому комітеті населеного пункту за місцем проживання.

По-друге, у цьому ж виконкомі потрібно взяти довідку про право брати участь в програмі доступного житла.

Із отриманням цього документу можуть виникнути проблеми, адже жоден нормативно-правовий акт не встановлює підстави надання чи відмови у його видачі.

Пункт 8 вище наведеної постанови Кабміну вказує, що органи, які ведуть квартирний облік, самостійно визначають, чи має громадянин право на доступне житло, при цьому жодних критеріїв щодо визнання громадянина таким, що має відповідне право, не наводиться.

У той же час, абзац другий частини другої статті 4 закону “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” чітко передбачає, що право на отримання державної підтримки надається  громадянам, які потребують  поліпшення житлових умов відповідно до законодавства. Тобто тим, які перебувають на квартирному обліку.

З огляду на це, питання, чому постанова Кабміну вимагає від потенційного учасника програми не передбачений законом документ, залишається відкритим.

По-третє, учасниками програми можуть стати тільки особи середньомісячний грошовий дохід яких разом з членами їхніх сімей з розрахунку на одну особу не перевищує п’ятикратий розмір середньомісячної заробітної плати у відповідному регіоні, розрахованого згідно з даними Держстату.

Наприклад, для Києва ця сума становить – 11 094 грн (станом на грудень 2016 року).

До середньомісячного грошового доходу входять всі види виплат, які отримує особа, – заробітна плата, пенсія, соціальна та матеріальна допомога, стипендія тощо.

Документами, що підтверджують грошовий дохід, є довідка з місця роботи щодо розміру зарплати за останні 6 місяців, довідка територіального органу Пенсійного фонду України про розмір пенсійних виплат за останні 6 місяців.

Необхідність підтвердження середнього доходу також викликає питання, оскільки знову-таки – закон на відміну від постанови Кабміну не встановлює такої вимоги.

Крім цих трьох документів потрібно також зібрати:

  • – довідку про склад сім’ї;
  • – копії паспортів дорослих членів сім’ї;
  • – копії довідок про присвоєння ідентифікаційного номера;
  • – копія свідоцтва про шлюб (у разі його укладання);
  • – копія свідоцтва про народження дітей (у разі їх наявності);
  • – довідки з місця роботи про займану посаду із зазначенням терміну роботи на посаді (для працюючих членів сім’ї).

Всі ці документи разом із заявою на участь у програмі подаються до регіонального управління Держфонду сприяння молодіжному житловому будівництву (далі – Фонд молодіжного будівництва).

ОБИРАЄМО НОВЕ ЖИТЛО

Після збору документів можна перейти до більш приємного етапу – вибір власного помешкання. Втім і цей процес має свої нюанси.

Справа у тому, що державна грошова допомога надається тільки у межах чітко визначених квадратних метрів – 21 кв. метр загальної площі житла на одну особу та додатково 10,5 кв. метра на всю сім’ю. Тобто для сім’ї із трьох осіб держава профінансує житлову площу, що не перевищує 73,5 кв. метрів.

Крім того, вартість таких квадратних метрів не повинна перевищувати граничну вартість 1 кв. метра загальної площі житла, встановленого постановою Кабміну від 29 лютого 2012 року.

Наприклад, для Києва ця сума 7 990 грн., а для Київської області – 6 435 грн.

Очевидно, що закріплена вартість житла не відповідає ринковій ціні. Звичайно, ніхто не забороняє придбати житло за вищу вартість і більшу площу від тої, що встановлена постановою Кабміну. Однак у цьому разі державна підтримка буде розраховуватись тільки в межах норм, закріплених урядом.

Наприклад, якщо сім’я із трьох осіб планує купити у Києві квартиру площею 73,5 кв. метрів вартістю 1 млн грн, то державна підтримки буде розраховуватись на суму тільки 587 265 грн. При цьому, держава оплачує всього 50%. Тобто у нашому прикладі – 293 632,5 грн. Таким чином, сім’я має самостійно заплатити 706 367,5 грн., що фактично становить 70% вартості квартири.

Не вільний учасник програми і у виборі забудовника. Державна допомога може бути спрямована тільки на об’єкти житлового будівництва, перелік яких затверджує міжвідомча комісія, склад якої визначає Мінрегіонбуд.

На сам кінець, потрібно укласти договір із Фондом молодіжного будівництва про участь у програмі 50/50 і внести свою частину коштів на рахунок у банку.

Знову ж таки, учасник програми може обрати фінансову установу тільки з визначеного переліку банків, які є партнерами Фонду.

 

 

 

Станіслав Івасик, юрист-аналітик ГО “Юридична Сотня”

джерело : http://life.pravda.com.ua/columns/2017/04/10/223621/

25 Кві

Безоплатний поточний та капітальний ремонт житла.

ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст. 13 (п. 8), ст. 15(п.8);Постанова КМУ від 20.05.2009 № 565«Про затвердження Порядку проведення безоплатного капітального ремонту власних житлових будинків іквартир осіб, що мають право на таку пільгу, а також першочерговий поточний ремонт житлових будинків і квартир осіб, які мають на це право»;
Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджені постановою КМ У від 08.10.1992 № 572 «Про механізм впровадження  Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”».
Право на пільгу мають : 
– Члени родини загиблого
– Інваліди війни
– Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Що включає в себе безкоштовний ремонт:
У квартирах та будинках може проводитися ремонт/заміна:
1) зношених елементів: віконних рам, дверних
коробок і полотен; підлоги;
2) кухонних плит, печей і димоходів до них; заміна
печей на котли для обігріву житлових приміщень;
3) водопроводу, каналізації, гарячого водопостачання,
опалення тощо;
4) газових приладів (плит, колонок, водонагрівачів),
електроплит;
5) сантехнічних приладів (ванн, унітазів, умивальників,
мийок);
6) електромережі із заміною арматури
(вимикачів, розеток тощо);
7) пошкодженого покриття підлоги;
8) штукатурки, стін, стелі, перегородок;
9) дверей із заміною окремих частин, ремонт стулок
віконних рам;
10) косметичний ремонт: відновлення штукатурки,
фарбування, часткова заміна облицювальної
плитки,передбаченої проектом будівництва,
обклеювання звичайними шпалерами.

У будинках може також проводитись:
-Ремонт пошкодженої покрівлі та сходів.
-Роботи із зовнішнього опорядження одноповерхових одноквартирних житлових будинків: відновлення штукатурки, облицювання, фарбування, ремонт і заміна пошкоджених водостічних жолобів.

Передумови для проведення безкоштовного ремонту :
– Особа зареєстрована та постійно проживає в будинку/квартирі, які підлягають ремонту;
– Будинок/квартира є приватною власністю особи, яка має право на пільгу.
21 кв. м – площа, на якій може проводитись безкоштовний ремонт.
Якщо в будинку/квартирі зареєстровані та проживають кілька осіб, які мають право на пільгу, кожна з таких осіб має право на проведення ремонту на площі до 21 кв. м.
Безкоштовний ремонт може проводитись 1 раз на 10 років.
Якщо Ви проживаєте у будинку/квартирі менше 10 років, то для підтвердження факту невикористання такої пільги протягом останніх 10 років необхідно подати довідку з попереднього місця проживання.
Документи необхідні для оформлення пільги:

–  посвідчення УБД /інваліда війни (копія);
– паспорт (копія);
– ідентифікаційний номер (копія);
– довідка про склад сім’ї з ЖЕО ;
– заява.
Як отримати пільгу на ремонт:
1. Подати заяву та документи до органу виконавчої влади або до міської районної/сільської ради.
2. Протягом місяця з дня подання документів орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування утворює комісію у складі спеціалістів ЖЕО , ремонтно-будівельних організацій, представників органу, що фінансує виконання ремонтних робіт, органу технічної інвентаризації та інших.
3. Комісія проводить обстеження будинку/квартири у присутності заявника
4. Після обстеження Комісія складає перелік, визначає види і обсяги робіт.
Складається: дефектний акт, кошторисний розрахунок. Визначається загальна вартість ремонту.
5. Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за поданням комісії приймає рішення щодо обсягу робіт та виділення коштів. Рішення зміні не підлягає.
Фінансування витрат, пов’язаних із проведенням безоплатного капітального ремонту і складенням проектно-кошторисної документації, здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у межах затверджених бюджетних призначень на відповідний рік.

 

24 Кві

Полеглі бійці АТО: опубліковано інфографіку, де поховані Герої війни між Україною та росією.

ДЕ ПОХОВАНІ ГЕРОЇ СУЧАСНОЇ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ. ІНФОГРАФІКА

Для поховання загиблих учасників АТО на кладовищах створюються спеціальні військові сектори. Український інститут національної пам’яті зібрав дані про кількість уже наявних секторів і поховань на них. Оприлюднюємо їх у вигляді інфографіки.

У 2014 році УІНП розробив рекомендації щодо створення секторів військових поховань на цивільних кладовищах, щоб увічнити пам’ять військових, що загинули в ході сучасної російсько-української війни.

Із цими рекомендаціями можна ознайомитися на сайті Інституту. Зокрема, йшлося про те, щоб сектори військових поховань створювалися у центральних або найбільш відвідуваних частинах кладовищ, а в містах, де цвинтарів декілька, – на центральному з них.

Сектор військових поховань повинен:

  • бути відокремленим від решти поховань доріжками або зеленими насадженнями;
  • мати достатню відстань між похованнями, а також місця для спорудження загального монументу загиблим воїнам і встановлення щогли для державного прапора.

Український інститут національної пам’яті вважає, що сектор військових поховань має бути структурованим таким чином, щоб за потреби бути й місцем для проведення відповідних урочистих заходів – поминальних богослужінь, покладання квітів, несення почесної військової варти, відвідування офіційними делегаціями.

Щоб переглянути інфографіку в більшому розмірі, натисніть на зображення.

Станом на 1 березня 2017 року в Україні створено 450 секторів військових поховань. На нихпоховано 1295 загиблих воїнів. 25 секторів мають 10 і більше поховань. Сектори із найбільшою кількістю похованих військових – учасників АТО розташовані у Дніпрі, Запоріжжі й Києві – 180, 120 та 56 похованих відповідно.

Більш детальна інформація в інфографіці в додатку. Інфографіка створена спільними зусиллями Українського інституту національної пам’яті та Українського кризового медіа-центру.

Також у 2015 році Український інститут національної пам’яті розробив два варіанти типового надмогильного пам’ятника, які рекомендує використовувати для встановлення на секторах військових поховань. Один із запропонованих варіантів уже використовується на кількох таких секторах. Переглянути рекомендації щодо надмогильних пам’ятників можна за лінком.

У ці дні ми традиційно відвідуємо могили рідних. Закликаємо за можливості не оминути увагою поховання українських воїнів на цих кладовищах!

За додатковою інформацією звертайтеся:
(097) 236-57-48, (044) 281-08-91
uinp.ua@gmail.com
Прес-служба Українського інституту національної пам’яті
memory.gov.ua
Facebook
Twitter

Джерело :  http://www.memory.gov.ua/
20 Кві

Закон про держреєстр військовозобов’язаних запрацює 20 квітня

Закон про створення Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних набуде чинності 20 квітня.

Закон опубліковано у середу в офіційній газеті Верховної Ради “Голос України”, він набуває чинності наступного після опублікування дня, передають “Українські новини“.

Реєстр ведеться в електронній формі з єдиною централізованою базою даних.

Власником реєстру є Міністерство оборони, а розпорядником – Генеральний штаб Збройних сил.

До реєстру вносяться й зберігаються персональні і службові дані військовозобов’язаних.

Згоди військовозобов’язаних на обробку їхніх персональних даних для цілей реєстру не потрібно.

До персональних даних ставляться: ПІБ; дата й місце народження; стать; місце проживання й перебування; ПІБ й дата народження батьків; реквізити паспорта; відомості про визнання особи недієздатною; відомості про зайнятість; реєстраційний номер облікової картки платника податків; оцифроване зображення обличчя людини; відомості про дату виїзду за межі України й дату повернення на територію України; відомості про освіту.

До службових даних відносяться відомості про виконання призовником військового обов’язку й військово-облікової спеціальності, перелік яких визначає Міністерство оборони.

Призовник зобов’язаний подавати в орган ведення реєстру (військкомат) достовірну інформацію про свої персональні дані.

Для формування бази даних ЦВК один раз подає відомості про громадян України від 18 до 60 років.

Відомості про громадян, що не є військовозобов’язаними, знищуються суб’єктами реєстру.

Фінансування створення й функціонування реєстру здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Джерело : http://www.pravda.com.ua/news/2017/04/19/7141614/